Калуський район утворено у 1939 році.
Живописний куток Прикарпаття - місто Калуш і Калуський район розташовані в північно-західній частині Івано-Франківської області , в зоні Передкарпатського передгір’я. На півночі Калуський район омивають бурхливі води Дністра, на сході та заході плеса річок Луква і Болохівка. Головна водна артерія регіону – річка Лімниця, яка визнана найчистішою в Європі. Вона забезпечує потреби міста у питній воді.
Межує Калуський район з Галицьким і Тисменицьким на сході, з Долинським на заході, з Богородчанським та Рожнятівським на півдні та на південному заході. З Рогатинським районом нашої області з Жидачівським Львівської області на півночі і північному заході. Центром району є Калуш, місто обласного значення. Територія Калуського району становить 64,7 тис.га, м.Калуша – 6,5 тис.га. Населення району – 61,7 тис.осіб, міста 67,4 тис. осіб.
У складі Калуського району 54 населені пункти, Войнилівська селищна рада та 27 сільських рад: Боднарівська, Верхнянська, Вістівська, Голинська, Довговойнилівська, Завадківська, Завійська, Зборянська, Кадобнянська, Копанківська, Кропивницька, Луківська, Мостищенська, Негівська, Новицька, Перевозецька, Підмихайлівська, Пійлівська, Ріп’янська, Середньоугринівська, Сівко-Войнилівська, Сівко-Калуська, Студінська, Станьківська, Томашівська, Тужилівська, Добровлянська.
Рельєф району – горбисто-рівнинний, поділяється на Калуську рівнину та Войнилівську височину. Абсолютна висота в межах 278-350 метрів. Надра району багаті на калійні руди, газ, торф, глини, суглинки, гіпс, пісок. До родовищ світового значення відноситься Калусько-Голинське родовище калійних солей. Район багатий покладами будівельних матеріалів: гіпсові – Войнилівське, Перевозецьке, Середнянське родовища та цегельно-черепичну сировину, яку використовують місцеві цегельні заводи. Надра землі, крім корисних копалин, містять запаси мінеральних вод. В селі Середнє, поблизу селища Войнилів, розвідане родовище природної столової хлоридно-карбонатної, магнієво-кальцієвої води з хімічним складом 0,1-0,4г/л, яка може використовуватися для виробництва безалкогольних напоїв. Запаси газу виявлені поблизу сіл: Завадка, Стефанівка, Збора, Мислів і Ріп’янка. Грунти дерново-, середньо- та сильно-підзолисті, поверхнево-оглеєні, що складає 55%; дерново-опідзолені оглеєні – 35% та дерново-оглеєні –10%.
Багатством та окрасою Калущини є ліси, які простягнулися через всю територію району та займають площу 17,8 тис.га, або 28% загальної площі і знаходяться у користуванні Калуського держлісгоспу. Ліси нашого краю багаті на цінні породи дерев: дуб звичайний, червоний, бук лісовий, ялиця біла, смерека. Різноманітний рослинний світ лісів (конвалія, фіалка, барвінок, шипшина, малина) дає екологічно чисту сировину для фармацевтичної галузі. Багатий різновидами тваринний світ (заєць, лисиця, козуля, кабан, ондатра).
Географія розташування регіону дозволяє налагоджувати вигідні взаємозв’язки з Центральною Європою автомобільними, залізничними шляхами та через повітряні авіалінії. Івано-Франківський аеропорт, відстань до якого 30 км, має можливість приймати важкі транспортні літаками.
Залізниця зв'язує з Івано-Франківськом та Львовом, де сходяться маршрути з Польщі, Угорщини, Білорусії, Росії та всіх куточків України. Автомобільні маршрути з Калуша пролягають до Львова(110 км), Ужгорода (280 км), Києва (600 км), Варшави (500 км), Відня (550 км), Будапешт (600 км), Праги (830 км), Одеси (840км), Мюнхена (1100 км). відстань до кордону з Польщею становить 150 км, Словаччиною- 300 км, Румунією , Угорщиною - 240 км.
Сильні сторони стратегії розвитку Калущини:
З Калущиною пов’язана боротьба славних синів та доньок України за її незалежність. Ще від часів козацької доби в історію ввійшли імена отця Івана з Грабівки (Грабівського) та Семена Височана – полковників – ватажків народного повстання. Ну а те, що саме Калущина є батьківщиною справжнього символа національно-визвольної боротьби українського народу Степана Бандери (1909-1959 рр.), вихідця із с.Старий Угринів, організатора та провідника ОУН, є неабиякою гордістю для нинішнього та майбутнього поколінь. В наші часи в с.Старий Угринів Калуського району споруджено та діє історико-меморіальний музей Степана Бандери, який завжди готовий прийняти відвідувачів.
Велику культурну спадщину для Українського народу залишили по собі митці, науковці, літератори, які народилися або пов’язали свою творчу діяльність з Калущиною. Це Іван Франко, Григорій Смольський – видатний художник, Іван Рубчак – актор та співак театру ім. Марії Заньковецької у Львові, Богдан Рубчак – вчений, поет, професор Іллінойського університету в Чикаго (США), Олесь Бабій – письменник, літературознавець, Павло Ковжун – художник, мистецтвознавець, громадський і політичний діяч, Михайло Козоріс – письменник, юрист, Костянтина Малицька – письменниця, перекладачка та педагог.
До найдавніших поселень Калуського району відносяться села Станькова (1158 р.), Завій (XIII ст.), Голинь (1391 р.), Новиця (XIV ст.).
Kалущина пропонує туристичні маршрути до музейного комплексу "Чорний ліс", історико-меморіального музею Степана Бандери, рибних господарств району з можливістю риболовлі, до джерела з цілющою водою на Середнянській горі.
Влада
Державну виконавчу владу в Калуському районі представляє районна державна адміністрація, очолювана Турчином Василем Васильовичем, який веде питання економічного розвитку, промисловості, інвестицій, транспорту і будівництва.
В структурі керівництва райдержадміністрації є: перший заступник голови райдержадміністрації Вовк Федір Васильович (веде земельні питання та питання агропромислового розвитку); заступник голови райдержадміністрації Курпіта Ольга Романівна (веде соціальні та гуманітарні питання).